20 серпня виповнилося 100 років від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі нейронаук, Героя соціалістичної праці та Героя України, академіка НАН і АМН України, члена Європейської Академії, лауреата Державних премій СРСР, УРСР і України в галузі науки і техніки, багатолітного (1966-2010 рр) директора Інституту фізіології імені Богомольця НАН Платона Григоровича Костюка.
Принагідно нагадаю, що впродовж 1972-1977 рр за просьбою Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок низкою Інститутів АН УРСР (геологічних наук, геології і геохімії горючих копалин, мікробіології і вірусології імені Заболотного, фізіології імені Богомольця) та НДІ МОЗ нейрохірургії (Київ) і курортології (Одеса), а також створеними на курорті хімічною лабораторією на базі ГГРЕС і лабораторією фізіології на базі санаторію “Каштан”, вперше на академічному рівні були проведені дослідження хімічного і мікробного складу лікувальної води Нафтуся, біологічно активного її начала, фізіологічних властивостей і механізму дії на організм. Частина отриманих результатів була опублікована у 1978 р у колективній монографії ”Состав и свойства минеральной воды Нафтуся” за редакції професора Бориса Євтихійовича Єсипенка, завідувача відділу фізіології водно-сольового обміну Інституту фізіології імені Богомольця. А у 1981 р побачила світ (здана у набір 02.11.80, підписана до друку 05.05.81) його одноосібна монографія “Физиологическое действие минеральной воды Нафтуся”, удостоєна незабаром всесоюзної премії в галузі бальнеології. Тому цілком логічно, що постановою Ради Міністрів УРСР від 22 квітня 1981 р відділ по вивченню механізмів фізіологічної дії мінеральних вод був створений на базі саме Інституту фізіології імені Богомольця, а першим завідувачем (1981-1990) став учень проф. Єсипенка доктор біологічних наук Михайло Сергійович Яременко (1931-2004).
Діяльність і досягнення відділу (потім – лабораторії експериментальної бальнеології) – окрема тема. А сьогодні слід з вдячністю згадати, що Платон Григорович постійно всесторонньо підтримував відділ і його співробітників, одним із котрих в грудні 1983 р став автор цих рядків, заочний аспірант-нейрофізіолог, змушений перекваліфікуватися у бальнеолога. Це стосується не лише матеріально-технічного забезпечення по замовчуванню (парадокс: дослідження містоформуючого фактора фінансувалось не містом, а Інститутом фізіології як посередником держави). Відпочиваючи з сім’єю щоліта у санаторії “Кришталевий палац”, академік Костюк особисто відчув цілющі властивості Нафтусі і озокериту, тому без вагань підтримав мою ініціативу створення на базі СГК “Дніпро-Бескид” госпрозрахункової наукової групи бальнеології і фітотерапії Інституту фізіології імені Богомольця. За час функціонування групи (1998-2010 рр) її співробітниками – лікарями курорту і викладачами розміщених у Трускавці кафедр Дрогобицького педагогічного і Львівського медичного університетів – за наукового керівництва Поповича І.Л. і Івасівки С.В. було виконано низку експериментальних і клінічних досліджень, за результатами яких захищено два десятки кандидатських і 5 докторських дисертацій на Вченій раді, очолюваній академіком Костюком, а також в Одесі, Львові, Івано-Франківську і … москві (в 2009 р). Платон Григорович, як Голова оргкомітету, був ініціатором нагородження Премією НАН імені Богомольця в галузі фізіології (1998) Івасівки С.В., Яременка М.С. і Поповича І.Л. за цикл робіт по дослідженню води Нафтуся. До слова, далеко не кожен обласний центр має лауреатів цієї престижної Премії. У 2003 р було створено журнал “Медична гідрологія та реабілітація”, співзасновниками якого стали ЗАТ “Трускавецькурорт” і Інститут фізіології імені Богомольця. Академік Костюк П.Г. люб’язно погодився увійти до складу Редколегії журналу, чим неабияк підвищив його авторитет. Впродовж 2003-2013 рр у журналі було опубліковано кілька сотень статей бальнеологів і реабілітологів України та близького зарубіжжя. В останньому році існування трускавецький журнал посідав 6 місце в рейтингу “Бібліометрика Української науки” для медико-біологічних наукових видань.
Викладене дає мені підстави для крамольного висновку: заслуги академіка Платона Костюка в якості організатора науки перед курортом незрівнянно більші, ніж фармацевта Теодора Торосєвича (при всій повазі до останнього). Тож краще запізно, ніж ніколи, визнати це на офіційному рівні. Заразом слід віддати належну офіційну шану від влади професорам Борису Єсипенку і Михайлу Яременку, котрі посмертно були удостоєні у 2004 р. Премії ЗАТ “Трускавецькурорт” імені Торосєвича (присуджувалася впродовж 2000-2005 рр).
Ігор Попович, останній (2010-2016) завідувач лабораторії експериментальної бальнеології.
